Навігатор сайту


ПИСЬМЕННИК, ЩО НЕ ПИШЕ ПІД ПРЕМІЇ
 
146054Василь Миколайович Шкляр – український письменник, автор відомих художніх творів. Але в сучасній Україні став відомим і популярним після того, як у 2011 році відмовився отримувати Шевченківську премію на знак протесту проти політики тодішнього міністра освіти і науки Табачника. 
Інформації, яку ми зможемо знайти про Шкляра, достатньо аби змалювати його творчий портрет: письменник, автор бестселерів, які принесли йому визнання, популярність та літературні премії в Україні та за кордоном, журналіст, політик, непохитний у своїх переконаннях, життєвою позицією якого є популяризація української літератури серед українців.
Бібліографічний огляд літератури «Письменник, що не пише під премії» проведено з групою М-1-1.

Детальніше >>ПИСЬМЕННИК, ЩО НЕ ПИШЕ ПІД ПРЕМІЇ


01ЖИВОПИСЕЦЬ ПРАВДИ.
85 років від дня народження Григора Тютюнника 
 
Українську художню прозу неможливо уявити без творчості одного з найталановитіших письменників двадцятого століття – Григора Тютюнника. 
У читальному залі бібліотеки оформлена виставка-персоналія «Живописець правди» із циклу «Письменник святкує ювілей».
«Якщо через кілька століть люди захочуть дізнатися, що то за істоти були – останні з могікан безжально знищеної селянської цивілізації, то найкраще вони це зможуть вивчити саме за Тютюнником. У цьому художнику слова гармонійно поєдналися філософ, історик і соціолог, аніде не заступивши саме художника, який виповідав правду про свій народ»,- зазначав відомий український літературознавець М. Слабошпицький.

Детальніше >>ЖИВОПИСЕЦЬ ПРАВДИ


ПРОФЕСІЯ ЗАХИЩАТИ ВІТЧИЗНУ
6 грудня День Збройних сил України
 
01
День Збройних сил України – це, насамперед, свято на честь тих, хто нині захищає територію України, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності держави. Це - свято хоробрих військовослужбовців, завдяки яким наша країна  залишається суверенною незалежною державою.
У читальному залі бібліотеки коледжу демонструється книжкова виставка- роздум «Професія захищати Вітчизну», яка має основні розділи «Реалії неоголошеної війни», «Армія жіночого роду», «Герої не вмирають» . На полицях - книги, статті із періодичних видань ,в яких розповідається про сучасну армію, солдатів та офіцерів, жінок, що воюють на сході країни, добрими словами і сумом згадують про полеглих у боях.

Детальніше >>ПРОФЕСІЯ ЗАХИЩАТИ ВІТЧИЗНУ


СВІЧА, ЯКА НІКОЛИ НЕ ЗГАСНЕ.
26 листопада – день пам’яті жертв голодоморів
 
01Річниці страшного голоду в Україні 1932-1933 років присвячена оформлена у читальному залі бібліотеки виставка –реквієм «Свіча, яка ніколи не згасне».
Голодна смерть, як відомо, - найстрашніша з усіх смертей. Один із дослідників штучного голоду на Луганщині О. Крамаренко, у своїй статті «Розплата за постгеноцидну глухоту», підкреслює, що комуністичний режим нищив саме українців. До російських сіл було декілька кілометрів, але люди в них не голодували, про це добре знали українські селяни, які ходили туди вимінювати харчі на якісь речі.
Спогади очевидців переносять нас, сучасних, до страшного 1933 року. Неправда, що українські селяни, як німі раби, корилися тоді своїм катам. На початку голодомору у селах були численні жіночі бунти, і спроби чоловіків відбити конфісковане в них зерно на найближчих державних зерносховищах та залізничних коліях. Але всі вони були жорстоко придушені військами НКВД. В Україні з її плодючими чорноземами жорстокою смертю від голоду було закатовано мільйони безвинних людей.
Голодомор 1932-1933 років – це не тільки сумний спогад, а й глибока душевна рана на серці народу, біль від якого не вщухає і нині. Організатори геноциду будь що прагнули зламати внутрішню силу українців, наше прагнення бути вільними. Вони хотіли знищити Україну. Але наша країна вистояла й продовжує жити.

Детальніше >>СВІЧА, ЯКА НІКОЛИ НЕ ЗГАСНЕ